невменяемый

1) (в вину: о поступке) невсудний, неосудний; (непроизвольный, несознательный) мимовільний, несвідомий;

2) (неподлежащий ответственности, осуждению: о человеке, состоянии) неосудний. [Суд визнав Фрола неосудним, і він знову повернувся в громаду (Корол.). Він неосудний, він завжди п'яний і ніколи не вихмеляється (Черкас.)];

3) (не облад. полным сознанием: о человеке, состоянии) несамовитий; (ненормальный) несамовитий, (только о человеке, диал.) непритаманний. [Як ославили його несамовитим, так з того часу я опасуюся, щоб не напався він на такого, що не тямить його вдачі (Кониськ.). Я хворий, несамовитий, і мої слова й учинки теж несамовиті (Київ). Не треба уважати на Антонову лайку, бо він людина непритаманна (Кониськ.)].

* * *

1) юр. неосу́дний

2) (исступлённый) несамови́тий